Здоров’язбережувальна компетентність – інтегральна якість особистості, яка проявляється у загальній здібності і готовності до здоров’язбережувальної діяльності в освітньому середовищі, заснованою на знаннях та досвіді. Результати психологічної діагностики говорять про те, що існує стійкий взаємозв’язок між відношенням вчителя до свого здоров’я,  його потребою до ведення здорового способу життя, рівнем компетентності у питаннях відновлення всіх аспектів здоров’я та здійсненням відповідного виховного впливу на учнів. Шляхом досліджень доведено, що чим нижче рівень обізнаності педагога в цих питаннях, тим менший вплив на школярів.